 |
| |||
| виправдовувати (в чомусь); звільняти (від чогось); платити; виплачувати; розплачуватися; розквитатися | |||
| звільняти (від сплати боргу); погашати (зобов'язання) | |||
| звільняти (від зобов'язання, відповідальності) | |||
| звільняти | |||
| виносити виправдувальний вирок; виправдовувати; звільняти (від відповідальності, зобов'язання); поводити себе; погашати (борг); прощати; виправдувати; визнати когось невинуватім (виправдати); виправдати; звільнити від зобов'язання; пробачити; реабілітувати | |||
| звільнити (від зобов'язань, сплати боргу) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| to decide and declare officially that someone is innocent, set free; legally find the innocence of a person charged with a crime. To set free, release or discharge from an obligation, burden or accusation. To find a defendant not guilty in a criminal trial | |||
| acquit: 13 phrases in 3 subjects |
| Economy | 1 |
| General | 3 |
| Law | 9 |