1 |
збаламучувати |
інфінітив |
infinitive |
2 |
збаламучую |
однина, перша особа, теперішній час |
singular, first person, present tense |
3 |
збаламучуеш |
однина, друга особа, теперішній час |
singular, second person, present tense |
4 |
збаламучуе |
однина, третя особа, теперішній час |
singular, third person, present tense |
5 |
збаламучуемо |
множина, перша особа, теперішній час |
plural, first person, present tense |
6 |
збаламучуете |
множина, друга особа, теперішній час |
plural, second person, present tense |
7 |
збаламучують |
множина, третя особа, теперішній час |
plural, third person, present tense |
8 |
збаламучуватиму |
однина, перша особа, майбутній час |
singular, first person, future tense |
9 |
збаламучуватимеш |
однина, друга особа, майбутній час |
singular, second person, future tense |
10 |
збаламучуватиме |
однина, третя особа, майбутній час |
singular, third person, future tense |
11 |
збаламучуватимемо |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
12 |
збаламучуватимем |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
13 |
збаламучуватимете |
множина, друга особа, майбутній час |
plural, second person, future tense |
14 |
збаламучуватимуть |
множина, третя особа, майбутній час |
plural, third person, future tense |
15 |
збаламучував |
чоловічий рід, однина, минулий час |
masculine, singular, past tense |
16 |
збаламучувала |
жіночий рід, однина, минулий час |
feminine, singular, past tense |
17 |
збаламучувало |
середній рід, однина, минулий час |
neuter, singular, past tense |
18 |
збаламучували |
множина, минулий час |
plural, past tense |
19 |
збаламучуй |
однина, друга особа, наказовий спосіб |
singular, second person, imperative/hortative |
20 |
збаламучуйте |
множина, друга особа, наказовий спосіб |
plural, second person, imperative/hortative |
21 |
збаламучуймо |
множина, перша особа, наказовий спосіб |
plural, first person, imperative/hortative |
22 |
- |
множина, перша особа, наказовий спосіб |
|
23 |
збаламучуючи |
дієприслівник, теперішній час |
transgressive, present tense |
24 |
збаламучувавши |
дієприслівник, минулий час |
transgressive, past tense |
25 |
збаламучувано |
дієприкметник, безособова форма |
present participle, безособова форма |
26 |
збаламучуюч |
дієприкметник, активний |
present participle, active |
27 |
збаламучуван |
дієприкметник, пасивний |
present participle, passive |