| gen. |
порушувати хід; порушувати рух; порушувати рівновагу; виводити з стану спокою; хвилювати (непокоїти); тривожити (турбувати, порушувати спокій); турбувати; непокоїти (заважати); завдавати клопоту; завдавати турботи; розладнувати; порушувати; розстроювати; псувати; призводити до безладдя; завдати клопоту; порушувати душевний спокій; приводити до безладу; баламутити; бентежити (непокоїти); займати (зачіпати, чіплятися); зайняти; збаламутити; збаламучувати; збурити; збурювати; каламутити; перехвилювати; потривожити; рушати (чіпати); рушити; схвилювати (стурбувати); чіпати (турбувати, непокоїти) |
