Sign in
|
English
|
Terms of Use
Dictionary
Forum
Contacts
English
⇄
Afrikaans
Arabic
Bulgarian
Chinese
Croatian
Czech
Danish
Dutch
English
Esperanto
Estonian
Finnish
French
German
Greek
Hungarian
Irish
Italian
Japanese
Latvian
Lithuanian
Maltese
Polish
Portuguese
Romanian
Russian
Scottish Gaelic
Serbian Latin
Slovene
Spanish
Swedish
Turkish
Ukrainian
Uzbek
G
o
o
g
l
e
|
Forvo
|
+
noun
|
verb
|
to phrases
warrant
['wɔrənt]
n
gen.
виправдання
n
(дій)
;
моральне
право
;
свідчення
n
;
гарантія
;
доказ
m
;
підтвердження
n
;
відповідальна особа
;
особа, що дає наказ
;
захисник
m
;
заступник
;
патент
;
виправдовувати
(бути відповідним чомусь)
;
довіреність
f
;
доручення
(довіреність)
;
запорука
f
;
мандат
;
ордер
(документ)
;
поручатися
(за щось)
;
поручитися
;
ручатися
(за щось)
bus.styl.
купон
(обліґації / акції)
;
варант
(посвідчення, яке видається товарним складом про прийняття товару на зберігання)
econ.
варант
;
купон
;
наряд
;
правочин
m
;
розписка
f
;
свідоцтво
n
fin.
посвідчення
n
;
купон
(акції тощо)
;
передплатний сертифікат
IT
правоздатність
;
підстава
f
law
ордер
;
судове розпорядження
;
ордер на арешт
;
наказ
m
;
повноваження
n
;
правомочність
;
доручення
(розпорядження тж)
;
застава
f
;
мандат
(розпорядження тж)
;
поручатися
;
постанова
f
;
розпорядження
n
;
ухвала
mil.
дозвіл
m
;
виправдання
n
;
припис
m
;
доручення
;
моральне право
;
правосильність
;
виправдання дій
;
наказ про присвоєння звання ворент-офіцера
scottish
порука
;
поручительство
;
запевнення
n
;
поручитель
;
гарант
m
subscription
warrants
n
law
підписні сертифікати
warrant
['wɔrənt]
v
gen.
виправдувати
;
бути виправданням
;
служити виправданням
;
ручитися
;
гарантувати
;
підтверджувати
(щось)
;
передвіщати
;
провіщати
econ.
ручатися
;
виправдати
fin.
служити підставою
inf.
висловлювати упевненість
;
запевняти
IT
виправдовувати
;
підтвердити
law
дозволяти
;
давати право
;
уповноважувати
;
забезпечувати
(комусь щось)
;
гарантувати
(ручатися)
;
вимагати
;
заслуговувати
;
надавати право
;
підтверджувати
;
слугувати виправданням
;
слугувати підставою
;
давати гарантію
;
надавати гарантію
English thesaurus
warrant
['wɔrənt]
n
fin.
warrant
law
court order, permit, writ
;
to guarantee the title to property
;
A court order telling an officer to do something
law, abbr.
war.
;
wt
mil., abbr.
war
tech., abbr.
wrnt
warrant:
235 phrases
in 14 subjects
Business style
7
Diplomacy
1
Economy
18
European Union
1
Finances
10
General
25
Historical
1
Human rights activism
5
Informal
2
International law
2
Law
142
Military
18
Nautical
2
Rail transport
1
Add
|
Report an error
|
Get short URL
|
Language Selection Tips